відділитися


Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відділитися — див. відділятися …   Український тлумачний словник

  • відділитися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відділення — я, с. 1) Дія за знач. відділити й відділитися. 2) Те саме, що відділ 2), 3). 3) Те саме, що рій II. 4) Військовий підрозділ чисельністю 6 12 чоловік; входить дол складу взводу …   Український тлумачний словник

  • помежуватися — у/ємося, у/єтеся, док. Відділитися, провівши межі між земельними ділянками (про всіх чи багатьох) …   Український тлумачний словник

  • рвонутися — ну/ся, не/шся, док., однокр. 1) Різко, гучно пролунати (про звуки). 2) Зробити різкий, поривчастий рух, намагаючись звільнитися від кого , чого небудь. 3) Відокремитися, відділитися від чого небудь; зірватися. 4) Розлетітися, розірватися на… …   Український тлумачний словник

  • відділятися — I = відділитися (перев. про що н. прикріплене переставати бути разом із чимось), відокремлюватися, відокремитися, відлуплюватися, відлупитися; відриватися, відірватися (унаслідок поштовху, потягнення); відставати, відстати, відпадати, відпасти,… …   Словник синонімів української мови

  • відмежовуватися — відмежуватися (відокремлюватися від чогось), відділятися, відділитися, відгороджуватися, відгородитися …   Словник синонімів української мови

  • відокремлюватися — I = відокремитися (виходити зі складу держави, організації, гуртка, родини), відділятися, відділитися, відколюватися, відколотися II ▶ див. виділятися, віддалятися …   Словник синонімів української мови

  • обтеребитися — дієслово доконаного виду знятися; відділитися діал …   Орфографічний словник української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.